приймальня - 044 351-42-01
 
Укрсервіс Мінтрансу
державне підприємство
01135, м.Київ, просп.Перемоги, 14

Ребрендинг сектору «Л»

Ребрендинг сектору «Л»


Залучити якомога більше пасажирів, ліквідувати фактори, що псують настрій мандрівникам, і взагалі запустити своєрідний ребрендинг пасажирського господарства. Нагадаємо, що в залізничних абревіатурах воно ховається за літерою «Л» — люди.

На минулому тижні за реалізацію окреслених завдань взялися оперативні робочі групи (створені за ініціативи керівника ПАТ «Укрзалізниця» Войцеха Балчуна). Одна — сфокусувала сили на зміненні підходу до підготовки рухомого складу в рейс. Друга тим часом займається розробкою нової концепції графіка руху пасажирських поїздів.

Обидві групи мають надати плани дій орієнтовно 20 липня. «Поліпшення рівня пасажирських перевезень — ключове завдання, поставлене перед новим керівництвом ПАТ «Укрзалізниця» Міністерством інфраструктури. Безумовно, ніхто не очікує, що люди відчують зміни вже в цьому місяці. Всі ми чудово знаємо спектр проблем, які десятиліттями накопичувались і вирішити які «одним махом» нереально. Проте є речі, які можна виправити і без додаткових витрат. Головне — вилучити з лексикону словосполучення «це неможливо» і відійти від певної професійної закостенілості, яка нерідко приходить разом із досвідом», — підкреслив член правління ПАТ «Укрзалізниця» Сергій Михальчук.

Графічні варіанти

Зокрема в основу підходу до розробки графіка руху має лягти ідея «підв’язок» усіх існуючих рейсів як далекого сполучення, так і приміських. Адже саме втрата часу (зокрема на багатогодинне очікування рейсу) — одна з найсуттєвіших причин того, що люди віддають перевагу більш гнучким у цьому сенсі автоперевізникам.

park.jpg«Скажімо, наразі поїзд Київ—Костянтинівка відправляється о 6.30. О цій порі поїзди зі Львова, Тернополя, Чопа, Івано-Франківська та інших станцій ще не прибули до столиці. Тож мешканці Заходу країни автоматично позбавляються можливості якнайшвидше дістатися Донбасу, з яким сполучення і без того проблематичне. І подібних прикладів чимало», — каже громадський діяч Олександр Кава.

Зрозуміло, що побудувати і налаштувати чітку роботу системи хабів (пересадочних вузлів) не вдасться навіть за півроку. Проте нескладно передбачити механізм, який унеможливить зайве коригування діючих графіків.

Приміром з початку цього року розклад руху пасажирських поїздів доводилося змінювати кілька разів. Серед причин не лише прогнозовані свята чи введення нових маршрутів. Дедалі частіше народні депутати чи губернатори звертаються з проханнями зробити додаткові зупинки... Зрозуміти «благородні пориви» слуг народу можна, проте 5 хв для задоволення потреби населення однієї області «відгукуються» незручностями для жителів іншої. Тож, у яких випадках треба ламати розклад і чи варто взагалі це робити? Це питання має вирішуватися на найвищому рівні.

Чимало суперечок викликала і тема активнішої експлуатації недобудованого Дарницького вокзалу. На одній чаші терезів — усвідомлення факту, що одних воріт для такого мегаполіса, як Київ, наразі замало. На іншій — відсутність нормальних умов для очікування (нинішні лавки у переході — тимчасовий вихід із ситуації), що, скоріше за все, спричинить низку скарг. Проте у пасажира має бути вибір…

Під час першої наради робочої групи (до складу якої ввійшли фахівці Департаментів пасажирських перевезень далекого сполучення, приміських пасажирських перевезень та управління рухом) також прозвучала пропозиція щодо того, аби зупиняти поїзди згідно з реалізованим квитком: не лише на посадку, а й на висадку. Це, до слова, могло би посприяти і вирішенню проблеми з безквитковим проїздом громадян.

Що з озвученого ввійде до остаточного переліку й, більше того, буде взяте в роботу надалі, передбачити складно. У будь-якому разі, за словами керівника цієї робочої групи, першого заступника начальника Департаменту управління рухом Євгена Кучеренка, фахівці готові виконати будь-яке завдання. Головне, аби зацікавлений громадський актив своєчасно надавав усі пропозиції та визначав орієнтири.

Вагон із враженнями

Поліпшення сервісу — тема не менш різнопланова. У кінцевий список пропозицій можуть потрапити пункти, зокрема, щодо стандартизації харчування у поїздах, включення подарункового набору для пасажирів СВ, напрацювання моделі поведінки для провідників і навіть відміна бронювання квитків… Та чи не найважливіше коло питань стосуватиметься передрейсової підготовки поїздів. Погодьтеся, що враження від брудного вагона чи несвіжої білизни жоден презент не затьмарить…

zanaves.jpgТож не дивно, що кабінетною нарадою ця робоча група (до складу якої увійшли керівники Департаментів пасажирських перевезень далекого сполучення, фінансово-економічного, управління запобігання економічним та корупційним правопорушенням на залізничному транспорті тощо) обмежуватися не стала. Того ж дня у вагонній дільниці Київ-Пасажирський було оглянуто кілька составів. Якщо у поїзді Київ—Ужгород прибирання було в розпалі, до відправлення поїзда Київ—Рахів лишалося 20 хв…

Перевірка у цьому складі заслуговує на кілька слів (на жаль, з певними критичними акцентами). Так у кількох вагонах, у які встигла завітати комісія, — пилюка на деяких полицях, павутиння на плафоні (справедливості заради — лише на одному), пляма на наматрацнику... Та найбільше здивувало те, що прибирали в цьому поїзді не провідники, а спеціалізована компанія, що недавно виграла тендер і обслуговує більше половини парку, який щодоби проходить через цю дільницю.

Голова робочої групи, начальник Департаменту будівельно-монтажних споруд ПАТ «Укрзалізниця» Ігор РОМАНКІВ: 

roman.jpg«Від початку я мав на меті з’ясувати, як залізнична комісія приймає поїзд безпосередньо перед відправленням і чи задоволені провідники роботою суміжної організації. На жаль, прогнозований нами список імовірних недоліків виявився неповним. Людський фактор, зокрема відсутність комунікації між нашими працівниками і працівниками аутсорсингової компанії, вийшов на перший план. Принаймні у переважної більшості провідників чимало зауважень щодо якості та підходу суміжників до прибирання вагона. Але остаточні висновки будуть лише після всебічного вивчення ситуації. Не виключаю, що врешті-решт до переліку пропозицій потраплять, зокрема, пункти щодо створення ієрархічної системи відповідальності, яка зачіпала б не лише провідників, а й їхніх керівників — від начальника поїзда до начальника служби. Водночас слід передбачити механізм для матеріального зацікавлення провідників у більш сумлінній роботі. Принаймні така система впливу на якість сервісу втілена у сусідніх країнах. І, за нашими спостереженнями, вона доволі дієва».

Газета "Магістраль"